АВТОРСЬКА ПРОГРАМА ГУРТКА

Рекомендації керівнику гуртка

Програма  гуртка  художньої творчості

“Жар – птиця”

Автор: Закоморна Світлана Федорівна

Пояснювальна записка

Програма розроблена на основі програми „Образотворче мистецтво 5-7 клас” та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). Розрахована на учнів 5-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

У контексті  нових підходів до побудови національної системи освіти особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу. Загальна мистецька освіта як підсистема шкільної освіти спирається на загально дидактичні, а також на специфічні художньо-педагогічні принципи.

Вивченню образотворчого мистецтва, активізації пізнавальної діяльності учнів сприяють не  тільки уроки, а й позакласна робота з предмету,  складовими якої є гурткова робота, проведення предметного тижня образотворчого мистецтва, відвідування художніх музеїв тощо.

Мета проведення занять гуртка з образотворчого мистецтва в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і   забезпеченні їхнього емоціонально-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього   світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації  та оцінюванні творів образотворчого мистецтва, а також  у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Розроблена програма ставить перед керівниками гуртків такі задачі:

-         розкрити природні данні й творчі вміння, що закладені природою в кожну дитину;

-         залучити дітей до творчості, пробудити й розвивати інтерес, художній смак, зацікавленість школярів образотворчим мистецтвом;

-         сприяти розвитку пізнавальної діяльності та творчої активності учнів в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві, художній творчості, активізувати самостійний творчий пошук при вирішенні художніх завдань.

Багато уваги, на наш погляд, необхідно приділити:

·        формуванню у дітей емоційно-ціннісного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;

·        цілеспрямованому формуванню інтересів й мотивації навчання;

· формуванню художньо-образного мислення як основи творчої особистості;

·        формуванню цілісної уяви про національну художню культуру та її місце у світовій художній культурі;

·        розвитку у  дітей здібності сприймати твори мистецтва як прояв духовної діяльності людини;

·        розвитку сенсорних та інтелектуальних процесів, прийомів  розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, аналогія, узагальнення);

· розвитку наочно-образного, просторового, колористичного, композиційного мислення;

·        розвитку творчої уяви й творчих здібностей, варіативного мислення, ініціативи, фантазії;

·        оволодінню інтонаційно-образною мовою мистецтва на основі складання  досвіду творчої діяльності й взаємозв’язків  між різними видами мистецтва. 

Рецензія

Запорізького ОІППО на авторську програму гуртка художньої творчості

вчителя вищої категорії, старшого вчителя Новотроїцької ЗШ І-ІІІ ступенів Бердянського району Закоморної Світлани Федорівни

      Вивченню образотворчого мистецтва, активізації пізнавальної діяльності учнів  сприяють  не тільки уроки, а й позакласна робота, важливим елементом якої є гурткова робота. Тому при розробці  авторської програми гуртка художньої діяльності враховувались основні положення концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх школах.

  Запропонована програма складається з чотирьох основних тем: „Мова образотворчого мистецтва”, „Кольорове та просторове середовище людини”, „Зображення людини та предметного світу”, „Декоративно - прикладне мистецтво”.

     Програма побудована таким чином, щоб надати школярам ясну уяву про систему взаємодій мистецтва з життям. У ній передбачено широке застосування життєвого досвіду дітей, живих прикладів з оточуючої дійсності.

    Тематична цільність програми допомагає забезпечити міцні емоціональні контакти учнів із мистецтвом, залучити їх до художньої культури.

       Завдяки розширенню діапазону форм і методів художньої діяльності, учням дається можливість не лише для репродуктивної, а й самостійної творчості. Діти отримують стабільні знання з різних видів та жанрів образотворчого мистецтва. Художня діяльність дітей знаходить різноманітні форми вираження: зображення на площині і в об’ємі (малювання з натури, за уявою, по пам’яті); декоративна і конструктивна робота; сприйняття явищ дійсності та творів мистецтва; вивчення художнього спадку; прослуховування музичних та літературних творів.

     Програма (і вчитель) надає кожному учневі свободу для художньо-творчого розв’язання загально-учбової задачі, дозволяє оволодіти  образною мовою образотворчого мистецтва шляхом формування художніх знань, вмінь та навичок.

Методист кафедри  методики виховання

ЗОІППО                                                                                          Башкардін О.М.

Календарне планування роботи гуртка художньої творчості

“Жар – птиця”

№ п/п	№ заняття	Тема	Дата	Примітки
Тема 1. „Мова образотворчого мистецтва”
1	1.1	Подорож до країни мистецтва
2	1.2	Малюнок – основа мови всіх видів образотворчого мистецтва
3.	1.3	Світ навколо нас
4.	1.4	Об’єм – основа   мови скульптора
5	1.5	Скульптура „Портрет друга”
6	1.6	Чорне і біле – основа графіки
7	1.7	Осінні настрої
8	1.8	Перспектива
9	1.9	Колір – основа мови живопису
10	1.10	Живопис – чарівне вікно у світ
11	1.11	Оформлення персональної виставки робіт учнів з теми  „Мова образотворчого мистецтва”.
Тема 2. „Кольорове та просторове середовище людини”
12	2.1	Відношення художника до світу природи. Анімалістичний жанр і жанр пейзажу.
13	2.2	Пейзаж у графіці
14	2.3	Художники виражають своє уявлення краси природи
15	2.4	Побудова простору у пейзажі
16	2.5	Колорит в пейзажі
17	2.6	Вікторина „У світі мистецтва»
18	2.7	Відвідування місцевого художнього музею
Тема 3. „Зображення людини та предметного світу”
19	3.1	Відношення художника до світу речей (жанр натюрморту)
20	3.2	Відношення художника до світу речей (жанр натюрморту)
21	3.3	Відношення художника до світу речей (жанр натюрморту)
22	3.4	Натюрморт у графіці
23	3.5	Натюрморт у графіці
24	3.6	Натюрморт у графіці
25	3.7	Вдивляючись у людину
26	3.8	Портрет у скульптурі
27	3.9	Образ літературного героя в скульптурі
28	3.10	Образ літературного героя в скульптурі
29	3.11	Портрет у графіці
30	3.12	Портрет однокласника
31	3.13	Романтичний портрет
32	3.14	Романтичний портрет
33	3.15	Романтичний портрет
34	3.16	Уявлення про красу людини
35	3.17	Уявлення про красу людини
36	3.18	Оформлення персональної виставки учнів з теми „Колірне та просторове середовище людини ”
Тема 4. „Декоративно - прикладне мистецтво”
37	4.1	Декоративно - прикладне мистецтво
38	4.2	Серветка „Квіти” або „Геометрична”
39	4.3	Серветка „Квіти” або „Геометрична”
40	4.4	„Весна крокує”
41	4.5	„Весна крокує”
42	4.6	Композиція „Дерево життя” або „Вазон”
43	4.7	Композиція „Пісня” або „Ритм рідного краю”
44	4.8	Композиція „Свято”
45	4.9	Народний розпис
46	4.10	Народний розпис
47	4.11	Оформлення персональної виставки учнів з теми „Декоративно – прикладне мистецтво”
48	4.12	Відвідування місцевого краєзнавчого  музею

Тема 1. «Мова образотворчого мистецтва ”

 

Заняття 1. Тема „Подорож до країни мистецтв”.

Мета: сформувати уявлення про походження образотворчого мистецтва, його види.

Зміст: сприйняття світу засобами образотворчого мистецтва. Мова художньої виразності образотворчих видів мистецтва (композиція, лінія, ритм, пляма, колір, форма, об’єм, простір, фактура тощо.

Завдання: огляд дитячих робіт, репродукцій, слайдів, оригінальних творів. Бесіда.

Основні поняття: мистецтво, композиція, лінія, ритм, пляма, колір, форма, об’єм, простір, фактура тощо.

Місце проведення: кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 2. Тема: „Малюнок – основа мови всіх видів образотворчого мистецтва”.

Мета: сформувати уявлення про графічні засоби образотворчого мистецтва. Розвиток уяви, фантазії.

Зміст: малюнок – основа майстерності художника. Значення малюнка в роботі художника (графіка, живописця, скульптора, архітектора, художника декоративно прикладного мистецтва тощо).

     Малюнок – засіб пізнання оточуючого світу.

     Малюнок як учбова і як самостійна творча робота.

     Лінія, штрих, тон – основні засоби виразності в малюнку.

Завдання:

вправи:

1)     проведення ліній в різних напрямах з надавлюванням олівця і без надавлювання;

2)     зображення овалу в різних напрямках з виділенням ближчої з сторін більш яскравою лінією; передача тоновою розтяжкою від світлого до темного;

3)     горизонтальний прямокутник розділити на чотири-п’ять частин, заповнити їх тоном різної сили (штрих);

4)     використовуючи виразність плавної лінії, виконати композицію: „Пливе човен”, „Овечка біля струмка”, „Калина восени”. 

Матеріали: папір для малювання, олівець.

Основні поняття: лінія, штрих, тон.

 Місце проведення: кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 3. Тема: „Світ навколо нас”.

Мета: навчити спостерігати світ навколо нас; розвивати окомір.

Зміст: мова графічного рисунку як один із засобів відображення на папері  вражень, почуттів художника.

Завдання: відобразити свої враження на папері за допомогою мови графічного рисунку.

Обрати на власний розсуд куточок краєвиду й подивитися на нього через рамочку. Зобразити  об’єкти, що потрапили у віконце.

Матеріали: графічні матеріали.

Основні поняття: лінія горизонту.

Місце проведення: пленер.

Заняття 4. Тема: „Об’єм – основа мови скульптури”.

Мета:  сформувати уявлення про види та жанри скульптури.

Зміст: відмінність скульптури від інших видів образотворчого мистецтва. Види та жанри скульптури.

Об'єм, трьохмірність – основа мови скульптури.

Засоби виконання скульптури (висікання, ліпка, відливка, вирізання.)

Завдання: зображення тварин рідного краю під враженням і за уявою (площинна скульптура – барельєф).

Матеріали:  пластилін, стеки, дощечка.

Основні поняття: скульптура – об’ємна і площинна, скульптура історична, побутова, анімалістична, портретна;барельєф, горельєф, контр рельєф.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 5. Тема: „Скульптура „Портрет друга”.

Мета: ознайомити з матеріалами та методикою роботи над об’ємною скульптурою; розвивати вміння виконувати роботи в об’ємі.

Зміст: два методи виконання творів скульпторами: перший – відсікання зайвого, другий – набирання (нарощування) матеріалу.

Завдання: ліпка з пластиліну фігури людини з передачею різних станів: спокою, спрямованості, напруги, тривоги, настороженості тощо. Місце проведення: кабінет образотворчого мистецтва.

Матеріали:  пластилін, стеки, дощечка, каркаси.

Основні поняття:  монумент, пам’ятник, обеліск, меморіальна дошка, декоративна (паркова) скульптура.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 6. Тема: „Чорне і біле – основа мови графіки”.

Мета:  навчити передавати плановість та емоційність стану за допомогою лінії.

Зміст:  тон, пляма, лінія, точка – основа мови графіки. Відношення чорних та білих плям, їх ритм – засіб вирішення учбових і творчих задач.

Нюанси тону передачі простору (плановості) і емоціональність  стану.

Завдання:  використовуючи графічні прийоми, знайомі з минулих уроків, зобразити пейзаж, передавши в ньому настрій спокою, замислення тощо (композицію виконати з 3-4 планів; лінія плавна, округла; світлотінь рівномірна, спокійна).

Матеріали:  олівець, гумка, папір. 

Основні поняття:  плановість.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 7. Тема: „Осінні настрої”.

Мета:  навчити передавати рух природних об’єктів, передавати власні враження від побаченого на папері.

Зміст: пейзажний жанр засобами графіки. Передача лінією руху в просторі. Ознайомлення з асиметричним зображенням. Доцільне розташування зображення на папері. Застосування рамочки для візування .

Завдання: вирішити пейзаж у суровому. Грізному, напруженому настрою (лінії і світлотінь різкі, напружені).

Матеріали:  папір з альбому для малювання, туш, перо, паличка.

Основні поняття:  характер руху. Асиметрія.

Місце проведення:  пленер.                                                                                                                            

Заняття 8. Тема: „Перспектива”.

Мета:  навчити передавати плановість за допомогою ліній.

Зміст: перспектива  і її можливості. Перспектива - зображення простору з дотриманням певних правил.

Завдання: вирішити пейзаж у суровому, грізному, напруженому настрою (лінія і світлотінь різкі, напружені).

Матеріали:  аркуш, гуаш.

Основні поняття:  перспектива.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 9. Тема: „Колір – основа мови живопису”.

Мета:  сформувати уявлення про виражальні засоби живопису.

Зміст: локальний колір і колір, збагачений нюансами. Роль фактури в рішенні творчих і учбових задач. Мазки – пастозний, легкий, прозорий, мазок по формі тощо. Співвідношення тону і кольору. Насиченість кольору і його образне звучання.

Завдання:

вправи:

1)    скласти гармонію будь-якого теплого кольору з різними його сумішами;

2)    скласти гармонію холодного кольору з різними його сумішами;

3)    всім багатством відтінків однієї колористичної гами передати враження весняної, а потім – осіннього листя.

Матеріали:  ½ альбомного аркуша, гуаш.

Основні поняття: теплі та холодні кольори, їх суміші. Локальний колір і колір, збагачений нюансами.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 10. Тема: „Живопис – чарівне вікно у світ”.

Мета:  ознайомити з особливостями живопису. Дати уявлення про хроматичні та ахроматичні кольори. Формувати відчуття кольору шляхом змішування основних та отриманих похідних кольорів.

Зміст:  ознайомлення з особливостями живопису. Оптимальне заповнення площини аркуша паперу. Уявлення про хроматичні та ахроматичні кольори. Формування відчуття кольору шляхом змішування основних та отримання похідних кольорів і відтінків.

Завдання:

вправи:

1)    скласти зближену гаму, застосовуючи мазок типу „точка-цеглинка”;

2)    скласти зближену гаму застосовуючи мазок типу „похилої штриховки”;

3)    передати враження від водяної рябі або квітучого бузку, вишні,  яблуні.

Матеріали:  аркуш, гуаш.

Основні поняття:  хроматичні та ахроматичні кольори.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 11. Тема: „Оформлення персональної виставки робіт учнів з теми  „Мова образотворчого мистецтва”.

Основні вимоги до знань та умінь.

Учень:

вміє:

-         використовувати засоби художньої виразності різних видів мистецтва;

-         створювати асоціативні образи;

-         виявляти свої почуття, естетичні переживання образотворчими засобами;

-         передавати настрій, емоційний характер форм стан природи засобами живопису, графіки, скульптури тощо;

-         утворювати та відрізняти відтінки одного кольору (різна насиченість тощо;

-         утворювати відтінки різних кольорів і відповідних кольорових сполучень для створення композицій;

-         виконувати творчі композиції в різних техніках;

розпізнає:

-         природні форми та явища у певному емоційному стані;

-         види образотворчого мистецтва;

-         предметне та безпредметне (абстрактне) мистецтво.

спостерігає:

-         за природними формами навколишнього середовища;

порівнює:

-         характер ліній, кольори й кольорові сполучення та чуттєво-емоційне забарвлення;

-         характер природних форм;

характеризує:

-         види образотворчого мистецтва та їх специфіку;

висловлює судження про:

-         площинні та об’ємні форми мистецтва;

-         художню виразність форм;

-         засоби і прийоми організації композиції у певному форматі

-         різний характер ліній;

-         кольорові сполучення, кольоровий контраст, нюанс;

-         ритм ліній та плям;

-         асоціативна композиція та колорит;

аналізує:

-         свої почуття і власне бачення художнього твору;

-         за допомогою вчителя результати своєї роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:

-         техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

Тема 2. „Колірне та просторове середовище людини”

Заняття 1. Тема 1. „Відношення художника до світу природи. Анімалістичний жанр і жанр пейзажу”.

Мета:  ознайомити з жанрами образотворчого мистецтва, які виникли за потребою людини осмислювати своє відношення до світу природи. Розглянути анімалістичний жанр і жанр пейзажний. Навчити висловлювати судження про своєрідність природи різних країн світу, рідного краю.

Зміст:  гармонія в природному середовищі, взаємозв’язок людини з природою, екологія. Видатні майстри і твори анімалістичного жанру у світовій художній культурі. Історія виникнення пейзажу як самостійного жанру. Види образотворчого мистецтва, в яких він просліджується.

Засоби художньої виразності, які використовують художники для передачі свого розуміння краси природи: композиція, лінійна та повітряна перспектива, колорит.

Завдання:  огляд і аналіз репродукцій і слайдів.

Основні поняття:  анімалістичний жанр, різновиди пейзажу (міський, архітектурний, індустріальний, архітектурний, фантастичний, космічний).

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 2-3. Тема: „Пейзаж в графіці”.

Мета:  навчити передавати плановість за допомогою лінії.

Зміст: основні засоби просторового зображення. Плановість. Закони лінійної перспективи і їх застосування в зображенні пейзажу. Пейзаж в тиражній графіці. Техніки естампу: офорт, літографія, ліногравюра, монотипія. Декоративність естампу, можливість мати справжній твір мистецтва одночасно в багатьох домівках. Характер мови. Значення лінії, плями. Чорно-білі естампи пейзажного мистецтва.

Завдання:  ескіз гравюри на лінолеумі – „Таємничий город”, „”Святкова вулиця” (зобразити міський пейзаж, виявивши плановість; на кінці уроку обговорення ескізу). На другому занятті вирізання малюнку за ескізом на лінолеумі. Виконання відтисків.

Матеріали:  папір з альбому, лінолеум, різці, папір для відтисків.

Основні поняття: плановість, техніки естампу (офорт,  літографія, ліногравюра, монотипія), естампи.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 4. Тема „Пейзаж у живописі”. „Художники виражають своє уявлення краси природи”.

Мета: ознайомити школярів і

з декількома різновидами пейзажного жанру (героїчний, романтичний, реалістичний); продовжувати формувати поняття про повітряну перспективу, колорит, лінію горизонту, простір, вчити застосовувати знання у творчих роботах.

Зміст: розуміння краси природи художниками різних історичних періодів. Знайомство учнів з декількома різновидами пейзажного жанру (героїчний, романтичний, реалістичний) з метою розкриття різноманітності пейзажу, можливості різного розуміння краси.

Найважливіші засоби художньої виразності пейзажного живопису: повітряна перспектива, колорит, лінія горизонту, простір.

Завдання: ескіз творчої композиції на тему „Архітектурний пейзаж” (пейзаж минулого або майбутнього).

Матеріали:  папір (невеликі аркуші для ескізів), м’який олівець, сангіна, соус.

Основні поняття: різновиди пейзажного жанру (героїчний, романтичний, реалістичний).

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 5. Тема: „Побудова простору в пейзажі”

Мета:  ознайомити з виразністю високого і низького  горизонту, з’ясувати роль тону і кольору в зображенні простору.

Зміст:  побудова простору як засіб рішення образу пейзажу. При зміні розуміння прекрасного в природі змінюється побудова простору. Порівняння ефекту комічності в героїчних пейзажах Пуссена з реалістичними пейзажами Саврасова, Шишкіна.

Виразність високого і низького горизонту.

Роль тону і кольору в зображенні простору (повітряна перспектива).

Завдання:  виконання творчої композиції на тему  „Архітектурний пейзаж” (пейзаж минулого або майбутнього) за ескізом попереднього заняття з урахуванням отриманих на занятті уявленнях про побудову простору.

Матеріали:  папір, акварель, гуаш, пастель, пензлі.

Основні поняття:  високий і низький горизонт.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 6. Тема „Колорит в пейзажі”.

Мета: навчити працювати по зволоженому паперу, знаходити нові кольори, відтінки, застосовувати знання в ескізах; розвивати уяву.

Зміст:  колорит як засіб рішення пейзажу, як одне з ведучих засобів виразності (гамма мажорна, мінорна).

Значення колориту в різні історичні періоди розвитку жанру пейзажу (класицизм, романтизм і імпресіонізм).

Завдання: зробити два невеликих ескізу з різними колористичним рішенням пейзажу.

Матеріали:  папір, акварель, пензлі.

Основні поняття:  гамма мажорна, мінорна.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 7.  Тема „Вікторина „У світі мистецтва”.

Основні вимоги до знань та вмінь.

Учень:

вміє:

-         передавати настрій засобами живопису (художніх технік і прийомів);

-         відтворювати задум композиції, використовуючи колір, мазки, плями, лінії, форми, їх ритм у певному форматі.

розпізнає:

-         жанри живопису, їх особливості;

-         твори живопису, їх колорит (холодна, тепла гами);

-         монохромний живопис (настрій, насиченість і світлота одного кольору);

спостерігає:

-         за природними формами навколишнього середовища;

порівнює:

-         кольори (хроматичні, ахроматичні);

-         колорит і створений настрій творів (реалістичних та абстрактних);

характеризує:

-         види образотворчого мистецтва та їх специфіку;

висловлює судження про:

-         художню виразність форм;

-         засоби і прийоми організації композиції у певному форматі;

-         кольорові сполучення, кольоровий контраст, нюанс;

-         ритм ліній та плям;

-         асоціативна композиція та колорит;

аналізує:

-         свої почуття і власне бачення художнього твору;

-         за допомогою вчителя результати своєї роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:

-         техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

Тема 3. „Зображення людини та предметного світу” 

Заняття 1-3. Тема: „Відношення художника до світу речей (жанр натюрморту)”.

Мета:  ознайомити з історією виникнення жанру натюрморту як самостійного жанру; сформувати уявлення про пропорції предметів, характер форми і світла, про освітлення як засіб виявлення об’єму предметів та  про послідовність побудови натюрморту.

Зміст: історія виникнення жанру натюрморту як самостійного жанру. Види образотворчого мистецтва, в яких існує цей жанр.

Роль композиції, одного з найважливіших засобів вираження в натюрморті. Заповнення листа, рівновага і рух.

Пропорції предметів, характер форми і світло: освітлення як засіб вираження настрою, стану.

Світло як засіб рішення композиції (виділення смислового центру за допомогою освітлення).

Натюрморт як частина картини. Предмети, які характеризують людину і час, відображений в творі образотворчого мистецтва.

Завдання: в класі поставлені натюрморти різного колориту, контрастного емоціонального звучання (робота над натюрмортом з натури)

Урок 1 – композиційні малюнки олівцем (розміром з долоню);

Урок 2 – рисунок натюрморту на основі знайденої на попередньому уроці композиції. Світло і тінь. Тон (м’який матеріал, однокольорова крейда, вугілля, олівець, сангіна, соус).

Урок 3 – живописне рішення вже вивченого в малюнку натюрморту з виконанням поставленої емоційної задачі - написати натюрморт у певному настрою (гуаш, акварель).

Основні поняття:  натюрморт, композиція.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 4 - 6. Тема: „Натюрморт у графіці”.

Мета:  навчальна – сформувати уявлення про освітлення як засіб виявлення об’єму предметів та послідовність побудови натюрморту; розвиваюча – розвивати відчуття рівноваги та гармонії у творах мистецтва.

Зміст:  натюрморт в тиражній графіці. Різноманітні графічні техніки, в яких може бути виконаний натюрморт.

Особливість мови. Значення лінії, плями, тону. Виразність скупої мови чорного і білого.

Завдання:  перед учнями на першому занятті виставлені в ряд 8-10 предметів, діти повинні вибрати для своєї композиції 3-4 предметів і зробити декілька композиційних схем (розміром з долоню); на другому уроці триває обговорення і відбір з вчителем ескізів, їх виправлення, перевід у матеріал; на третьому занятті продовжується робота в матеріалі, печать.

Матеріали:  папір, згідно розміру роботи, що виконується, лінолеум, різаки.

Основні поняття:  тиражна графіка, ліногравюра.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 7. Тема: „Вдивляючись у  людину”.

Мета:  ознайомитися з жанром портрету, надати поняття про образ людини в світовій художній культурі в творчості відомих майстрів образотворчого мистецтва; показати великі можливості портретного жанру в розкритті духовної краси людини, а також в меморіальному аспекті

Зміст: образ людини в пейзажних, архітектурних, анімалістичних, інтер’єрних, історичних та побутових композиціях.

Виявлення спільного між жанрами – що художник ні зображує, він робить це заради виявлення свого відношення до зображує мого. Перед ним стоїть задача пізнання оточуючої дійсності, чи то світ речей, природи або людини.

    Історія виникнення жанру портрету як самостійного жанру. Жанр портрету у всіх видах образотворчого мистецтва (скульптурі, графіці, живопису) існує з стародавніх часів (фаюмський портрет, староримський портрет).

 Різновиди портретного жанру: характерний, парадний, психологічний, автопортрет.

Завдання:  огляд і аналіз ілюстрацій.

Основні поняття:  характерний, парадний, психологічний портрети,  автопортрет.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття  8. Тема: „Портрет у скульптурі”.

Мета:  навчальна – ознайомити з матеріалами та методикою роботи на об’ємною скульптурою; розвиваюча – розвивати вміння виконувати роботи в об’ємі.

Зміст:  на першому занятті огляд і аналіз ілюстрацій скульптурних творів. Акцент на те, як автори цих творів спостерігали в житті і передавали у своїх роботах особливості характеру людини через конструкцію, форми і пропорції голови.

Завдання: виліпити з пластиліну два ескізи голови людини, які відрізняються за характером форми.                                                      

Матеріали:  пластилін, стеки.

Основні поняття:  конструкція, форма і пропорції голови людини.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 9 -10. Тема: „Образ літературного героя в скульптурі”.

Мета: ознайомитися з засобами спрощення та узагальнення при роботі над літературним героєм над об’ємною скульптурою.

Зміст:  літературний герой – ні конкретна людина, а збиральний образ. При роботі над втіленням образу деякі риси можна підкреслити, утрирувати.

Завдання: подумати, який з ескізів, виліплені на минулому занятті, підходить до замисленого образа (якщо ні один не підходе, то подумати, що потрібно змінити у характері ескізу, щоб він відповідав задуму); ліпка портрету літературного персонажу з використанням каркасу.

 Матеріали: пластилін, глина, стеки, банки з-під консервів і різні флакони для каркасу.

Основні поняття:  об’ємна скульптура.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 11. Тема „Портрет у графіці”.

Мета:  навчальна - розкрити поняття портрету-характеру; розливальна – розвивати спостережливість, вміння вдивлятися в людину.

Зміст: портрет – зображення конкретної людини з неповторною зовнішністю і характером. Вміння художника вдивлятися в людину. Портрет-характер. Рисунок як твір мистецтва.

Завдання:  огляд і аналіз ілюстрацій, репродукцій, бесіда* невеликий ескіз з натури – зображення сусіда по парті.

Матеріали:  папір, олівець.

Основні поняття:  портрет-характер.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 12. Тема: „Портрет однокласника”.

Мета:  розвивати вміння побачити і підкреслити риси людини, яку зображуєш.

Зміст:  портрет характер. Вміння художників побачити і підкреслити риси людини, яку зображує.

Завдання: портрет товариша, сусіда по парті (з натури) (характерний портрет); намагатися побачити і передати риси, які притаманні саме йому: те, що відрізняє його від інших  дітей; виконання портрету товариша за ескізом, який був виконаний на попередньому уроці.

Матеріали:  папір, олівець, вугілля, сангіна, соус.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 13 - 15. Тема „Романтичний портрет”.

Мета:  ознайомити з основними засобами портретного живопису.

Зміст:  композиція і колір – засоби виразності портретного живопису. Якщо об’єм і лінія – це основні засоби виразності скульптури і графіки, то колір, колорит – найважливіші засоби живопису.
Портрет – узагальнений образ героя. Різниця між портретом характерним, психологічним і парадним. Портрет як спроба зрозуміти людину, яку зображують і як засіб передати відношення художника до людей, до їх характеру, до їх життя, типу.

Завдання: створити образ романтичної композиції „Романтичний портрет”, „Ас соль”, „Актриса” (на вибір учня); творчо підійти до створеної композиції.

Матеріали:  папір, олівець, пастель, акварель, гуаш, пензлі.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 16-17. Тема: „Уявлення про красу людини”.

Мета:  показати, що краса людини в його пропорціях, характері форм, русі, пластиці; з’ясувати значення характеру матеріалу для створення виразного образу в скульптурі.

Зміст:  скульптор бачить красу людини в його пропорціях, характері форм, у русі, пластиці. Значення матеріалу для створення виразного образу в скульптурі, узагальнення і переробка деталей в скульптурному образі.

Завдання:

Урок 1 - виготовлення проволоченого каркасу, набір загальної маси скульптури, зображення борця, бігуна, фігуристки, гімнаста тощо; визначення пропорційних відношень фігури.

Матеріали:  пластилін, стеки, дріт.

Урок 2 – (другий етап роботи): уточнення пропорцій, відпрацювання деталей і узагальнення форм; передача руху, який відображає емоційний стан людини (дротовий каркас допомагає розв’язати цю задачу шляхом поворотів, нахилів, заломів окремих частин фігури).

Матеріали:  пластилін, стеки, дріт.

Основні поняття:  пропорції людини.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 18. Тема: „Оформлення персональної виставки робіт учнів з теми „Колірне та просторове середовище людини”.

Основні вимоги до знань та вмінь.

Учень:

вміє:

-         виявляти характер форми графічними засобами;

-         передавати характер, виявляючи особливості природних форм (людини);

-         створювати шаржі та образи людей;

-         передавати художні образи в композиції, враховуючи масштабність;

розпізнає:

-         твори об’ємної пластики;

-         скульптурні твори;

-         природні форми у певному емоційному стані, спокою та русі;

-         гармонійне існування природних форм та їх пристосування до середовища;

-         предметне та безпредметне (абстрактне) мистецтво;

-         на почуттєвому рівні твори майстрів різних часів та країн;

спостерігає:

-         за природними формами навколишнього середовища;

-         за подібністю природних матеріалів або образів природних форм;

-         гармонійне існування природних форм та їх пристосування до середовища;

порівнює:

-         колорит художніх творів та колориту в природному середовищі;

-         контрастні та нюансні кольори природних форм (птахів, тварин, людей);

-         будову різних художніх форми;

аналізує:

-         свої почуття і власне бачення художнього твору;

-         за допомогою вчителя результати своєї роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:

-         техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

Тема 4 „Декоративно-прикладне мистецтво” 

Заняття 1. Тема: “Декоративно-прикладне мистецтво”.

Мета: ознайомити з декоративно-прикладним мистецтвом і його видами, ознайомити з обереговою символікою в декоративно-прикладному мистецтві.

Зміст: декоративно-прикладне мистецтво – вид образотворчого мистецтва, який об’єднує твори, виконані на предметах, матеріалах, що використовуються в побуті, або ж самі ці предмети. Види декоративно-прикладного мистецтва:   вишивка, розпис, килимарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, гутництво, гончарство, ковальство, витинанка, лозоплетіння, флористика тощо.

Завдання:  перегляд наочних матеріалів, ознайомлення з  обереговою символікою в декоративно-прикладному мистецтві.

Основні поняття:  декоративно-прикладне мистецтво, оберегова символіка, ткацтво, вишивка, писанкарство.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 2-3. Тема: „Серветка „Квіти” або „Геометрична”

Мета:  сформувати уявлення про технологію роботи над вишивкою.

Зміст:  вишивка – один із найстаріших та найрозповсюдженіших видів декоративно-прикладного мистецтва. Основні матеріали для вишивки. Техніки вишивання.

Завдання:

Урок 1     - виконати творчу роботу – ескіз для вишивки рушника, сорочки: обрати тему вишивки та традиційні символи; у нижню частину аркуша вписати традиційний орнамент української вишивки, над орнаментом зобразити обрані символи-обереги, обрати кольори й нанести на поверхню ескізу.

Матеріали: фломастери, білий папір, олівець, ластик.

Урок 2 – вишивання серветки в техніці   (на вибір учня), - хрестиком або гладдю.

Матеріали:  п’яльця, тканина, голка, нитки для вишивання.

Основні поняття:  вишивка, техніки вишивання – хрестик та гладь.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 4-5. Тема: „Весна крокує”.

Мета: сформувати уявлення про батик як один із видів декоративно-прикладного мистецтва, ознайомити  з його видами та технологією виконання.

Зміст: батик – мистецтво фарбування тканини. Залежно від методів фарбування тканини та технології виготовлення батик поділяється на три види: гарячий, холодний, вузликовий.

Завдання: виконання батику холодним методом (Композиція „Весна крокує”).

Матеріали: п’яльця, вовняна або шовкова тканина, анілінові барвники, колонкові пензлі.

Основні поняття:  батик, анілінові барвники.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 6. Тема: „Композиція „Дерево життя” або  „Вазон”.

Мета:  навчальна – ознайомити з витинанкою та її видами; розвиваюча – розвивати практичні навички роботи в техніці витинанки.

Зміст: витинанка – один із видів декоративно-прикладного мистецтва. Історія виникнення витинанки. Сюжети та призначення витинанок.
За формою витинанку розділяють на виготовлену:

-         у смужці;

-         колі;

-         квадраті;

-         еліпсі.

За методами вирізання витинанку розподіляють:

-         на ажурну – видаляється зображення й залишається фон;

-         силуетну – видаляється фон і залишається зображення.

Завдання:  створити в техніці витинанки композицію „Вазон” або „дерево життя” (на  вибір учнів).

Матеріали:  кольоровий папір, картон, ножиці, олівець, ластик.

Основні поняття:  одноколірна, багатоколірна, витинальна графіка.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва

Заняття 7. Тема: „Композиція „Пісня” або „Ритм рідного краю”.

Мета: сформувати уявлення про оберегову символіку у витинанці, ознайомити з технологією виготовлення багатоколірної витинанки.

Зміст: для виконання витинанки майстри використовували символи-обереги, запозичені з інших видів народного мистецтва – писанкарства, ткацтва, вишивки, гончарства.

Завдання:  виконати багатокольорову витинанку на тему „Пісня” або „Ритм рідного краю”: визначити символи, зображення які будуть присутні в майбутній композиції; виконати начерк або рисунок майбутньої композиції (під час виконання начерку визначити, у якій послідовності наклеюватиметься композиція на папір); перенести елементи майбутньої композиції на кольоровий папір і вирізаємо їх; вирізані елементи розмістити на аркуші картону (спочатку більші, потім – дрібніші); після того як  зібрано в одне ціле всю композицію, її елементи приклеїти   до поверхні  картону.

Матеріали:  кольоровий папір, картон, ножиці, олівець, ластик.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 8. Тема: Композиція „Свято”.

Мета: сформувати уявлення про флористику як один із видів декоративно-прикладного мистецтва.

Зміст: одним із видів декоративно-прикладного мистецтва є флористика, що виконується  з використанням сухих природних матеріалів – листя, насіння, квітів, плодів, гілячок, коріння, моху тощо. Види флористики:

-         твір виконується з цільних елементів композиції. Тобто матеріали залишаються такою форми та забарвлення, якими створила їх природа.

-         Твір виконується з різаних елементів композиції. Елементи майбутньої роботи з природного матеріалу, наклеєні на основу (кальку), вирізаються по контуру рисунка, після чого розміщуються на композиції.

Завдання: виконати творчу роботу „Свято”: обрати сюжет твору, визначте, які об’єкти будуть зображені у вашій композиції і що буде їм за фон. Виконати твір одним із методів, з якими щойно ознайомилися. Останнім етапом роботи є зовнішнє оформлення (паспарту, рамка, скло).

Матеріали:  природний матеріал, папір, ножиці, клей, калька, олівець, ластик.

Основні поняття:  флористика.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 9-10. Тема: Народний розпис.

Мета: навчальна – сформувати уявлення про народний розпис; розвиваюча – розвивати відчуття композиційної цілісності твору народного мистецтва.

Зміст:  розпис – це декоративна композиція, яка створюється за допомогою фарб на різноманітних частинах архітектурних споруд, предметах та виробах декоративно-прикладного мистецтва. Історія розпису на теренах України. Петриківка та її майстри.

         За композиційною будовою твори народного розпису можна  поділити:

-         на симетричні (відносно центру композиції);

-         асиметричні (зображення розташоване зліва направо);

-         центральне (основне зображення розміщене по центру, а навколо нього – рослинний орнамент, бігунець).

Завдання:  розписати кухонну дощечку, використовуючи  елементи   петриківського   розпису: обрати сюжет розпису зробити ескіз-нарис на папері, продумати, якими кольорами буде виконана робота, виконати розпис фарбами, покрити лаком готовий виріб.

Матеріали:  дощечка для розпису, пензлі, фарби, олівець, палітра, ластик, вода.

Основні поняття: петриківський розпис.

Місце проведення:  кабінет образотворчого мистецтва.

Заняття 11. Тема: „Оформлення персональної виставки робіт учнів з теми „Декоративно-прикладне мистецтво”.

Заняття 11. Тема «Відвідування місцевого художнього музею»

Основні вимоги до знань та умінь.

Учень:

вміє:

-         створювати образи природних форм (використовуючи кольоровий контраст, нюанс);

-         використовувати художні техніки і прийоми для передачі характеру й кольору форми;

-         передавати стан та настрій певної пори року;

-         створювати художній образ, передавати колорит художніми техніками та прийомами;

-         створювати об’ємні та рельєфні твори з природного матеріалу;

-         підготовлювати природний матеріал для створення скульптур, об’ємних композицій (флористики);

-         уміє робити замальовки візерунків природних форм та створювати орнаментальну композицію;

-         збагачувати силуетну форму декором (візерунком, орнаментом);

-         створювати декоративні композиції на основі природних форм (сюжетно-декоративну);

-         створювати декоративні композиції (у крузі, квадраті смужці, прямокутнику овалі);

розпізнає:

-         твори декоративно-прикладного мистецтва з використанням образів, візерунків, кольору природних форм (тварин, комах, каміння, мушлі);

-         твори декоративно-монументального мистецтва;

-         твори мистецтва з природного матеріалу;

спостерігає:

-         за подібністю природних матеріалів до образів природних форм;

порівнює:

-         контрастні та нюансні кольори природних форм (птахів, тварин, комах);

-         колорит художніх творів та колориту в природному середовищі ;

-         художні образи природних форм у статиці та динаміці;

-         характер і форми творів з природного матеріалу з реальними природними формами;

-         візерунок природної форми та декор твору декоративно-прикладного мистецтва;

-         декоративні композиції в техніці ажурної витинанки та розпису на склі;

характеризує:

-         види декоративно-прикладного мистецтва;

висловлює судження про:

-         види декоративно-прикладного мистецтва;

-         художню виразність форм;

-         засоби і прийоми організації композиції у певному форматі;

-         кольорові сполучення, кольоровий контраст, нюанс;

-         ритм ліній та плям;

-         асоціативна композицію та колорит;

аналізує:

-         свої почуття і власне бачення художнього твору;

-         за допомогою вчителя результати своєї роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:

-         техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

Література

1.     Авторські уроки з образотворчого (візуального) мистецтва і 5-7 класах: Посібник для вчителя: У 2 ч. / Упоряд. Ж.С.Марчук, О.В.Ночвінова. – Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2005. – 368 с. – (На допомогу вчителю).

2.     Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Фесенко Л.В. Образотворче мистецтво. 5 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 48с.

3.     Изобразительное искусство. 1-7 классы, 8 класс (факультативный курс): Программы: Экспериментальная программа с краткими методическими рекомендациями / Состав. И.В.Гросул, Е.И.Коротеева, Б.М.Неменский. – М.: «Просвещение», 1988. – 138с.

4.     Книга вчителя художніх дисциплін художньо-естетичного циклу: Довідково-методичне видання / Упоряд. М.С.Демчишин; О.В.Гайдамака. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.   – 768 с.

5.     Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, О.В.Калініченко, І.В.Руденко. – Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2006. – 256 с.

6.     Образотворче мистецтво. 5-7 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: „Шкільний світ”, 2001. – 224с.

7.     Сензюк П.К. Композиция в декоративном искусстве: Альбом. – К.: Рад. шк., 1988. – 78 с.

8.     Трач С.К. Образотворче мистецтво. Календарне планування 5-7 класи. Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 16 с.

9.     Фесенко Л.В. Образотворче (візуальне) мистецтво. 5-7 класи: Тематичне планування та розробки уроків. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2004. – 384 с. – на допомогу вчителю.

10.           Художньо-естетичний цикл. 5-11 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Перун: Видавництво „Ірпінь”, 2005. – 233 с.